Донець Георгій Панасович
Завідувач відділу Економічної кібернетики Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України у 1996 – 2023 рр.

Донець Георгій Панасович

16.01.1940 - 02.08.2023

Біографія

 

Георгій Панасович народився 16 січня 1940 року. 

У 1961 році закінчив механіко-математичного факультет Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка за спеціальністю «математика» та почав свій науковий шлях в Інституті кібернетики АН УРСР. Працював інженером, старшим та провідним інженером, молодшим та старшим науковим співробітником.

У 1961−1965 роках під керівництвом академіка В.С. Михалевича розробив моделюючий комплекс (PERT) та впроваджував методи сіткового планування та управління в галузі промислового будівництва в Україні.

У 1970-му році захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата фіз.-мат. наук на тему "Дослідження питання розфарбування плоских графів" за спеціальністю "Теоретичні основи інформатики та кібернетики". У 1997 захистив докторську дисертацію за тією ж спеціальністю на тему "Теоретико-числовий підхід до розв’язування деяких задач теорії графів".

У 1998 році став завідувачем відділу Економічної кібернетики Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України. Працював за сумісництвом у Національному технічному університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського» на посаді доцента кафедри «Автоматизованих систем обробки інформації та управління» факультету ФІОТ з 2001-го по 2014-й рік.

Був членом організаційних комітетів різних конференцій та семінарів, зокрема у Полтаві, Кіровограді та Ужгороді.

Входив до редколегій журналів «Кибернетика та системний аналіз», «Системи керування та комп’ютери», «Кібернетика та комп’ютерні технології», збірника наукових праць «Теорія оптимальних рішень».

Лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки за 2009 рік, лауреат премій імені В.М. Глушкова НАН України у 2007 році та імені В.С. Михалевича НАН України у 2015 році.

Під керівництвом Георгія Панасовича Донця було захищено 12 кандидатських та 2 докторські дисертації. Він став автором біля 200 наукових робіт, серед яких 8 монографій.

Основні результати

Розробив п'ять нових наукових напрямків дискретної математики, які не мали аналогів за кордоном:

  • теорія числових графів, у якій графи представляються у вигляді двох послідовностей чисел, що дозволяє значно заощаджувати пам'ять для зберігання вхідних даних та створює умови для побудови ефективних алгоритмів на графах. Ця теорія може застосовуватися для розв’язання багатьох практичних задач, де використовуються графи;
  • теорія побудови дискретних образів, що вивчає методи побудови кольорових образів на дискретному полі за допомогою розфарбованих шаблонів різних розмірів. Ця теорія може застосовуватися для зберігання та розпізнавання образів та у кодуванні інформації;
  • теорія розв’язування екстремальних задач на комбінаторних конфігураціях, яка пропонує методи розв’язування різних задач оптимізації на перестановках, комбінаціях, розміщеннях і розбиттях з лінійною, квадратичною та дробово-лінійною цільовими функціями. Зокрема метод спрямованого структурування дозволяє послідовно отримувати розв’язки задач та може бути застосований для розв’язання багатьох практичних задач, де використаються різні комбінаторні конфігурації;
  • теорія комбінаторного розпізнавання, що вивчає методи оптимізації послідовності виборок для проведення тестів з метою виявлення специфічних предметів серед маси подібних. Тести розглядаються в самому широкому сенсі, наприклад, на радіоактивність, на деформацію, на хімічну реакцію і т. п. Може застосовуватися на митниці, на різних пропускних системах, а також у банківській та фінансовій сферах;
  • теорія математичних сейфів, що вивчає методи оптимізації послідовності перемикання станів замків, що утворюють систему під назвою «математичний сейф» з метою домогтися кінцевого стану, коли сейф буде «відкритий». Може застосовуватися в теорії кодування.